.RU

"Вальдшнепи" Миколи Хвильового. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання - часть 3

Для розуміння суті внутрішньої еволюції персонажів "Вальдшнепів" так чи інакше необхідно звертатися до "Ідіота" і "Братів Карамазових" Ф. Достоєвського, насамперед до образів Дмитра Карамазова й Аглаї. Дмитро - це людина, яка живе винятково емоціями, потягами тіла й серця, і ці емоції та потяги можутьбути як високодуховними, так і ницими, майже тваринними. Що буде наступної миті, сам герой твору Ф. Достоєвського не знає, проблема розмежування добра і зла - це не для нього:"... Дмитро - людина, в душі якої живуть туманні благородні пориви. Але він позбавлений позитивних моральних устоїв, не вміє боротися зі своїми пристрастями, одинаково здатен і на високі, і на найбільш ниці вчинки".

Під впливом морально-духовних потрясінь, як це часто буває, Дмитро внутрішньо перероджується. Він дуже прагнув смерті батька, але не вбивав його. Однак усі підозри падають тільки на нього. Зрештою, через "судову помилку" (назва розділу) Дмитра Карамазова прирікають до каторги, але він сприймає це не як покарання, а як можливість спокути своїх і чужих гріхів. "Усі за всіх винуваті", - проголошує він головну тезу Зосими і приймає страждання, завдяки яким у ньому ще до каторги воскресає нова людина"; "Дмитро ... готовий своїм стражданням внести свою лепту у боротьбу за загальне щастя..." Якщо Іван і Альоша тільки теоретизували про потребу "переробки всього людства за новим штатом", то Дмитро почав її практично з себе.

Здається, аналогія з "вальдшнепівським" Карамазовим цілком зрозуміла: Дмитро у творі Хвильового тривалий час жив теж винятково за покликом серця і тіла, симбіоз його високих і жорстоких почуттів не знав стриму і не піддавався жодній внутрішній рефлексії. Карамазов керувався одним принципом: якщо це треба для ідеалів революції, то не варто зупинятися навіть перед людськими жертвами. Саме так він і робить, зіткнувшись із випадком мародерства. Очевидно, "баришні, що рились у барахлі, напихаючи ними свої саквояжі", були таки зі своїх, червоних, однак ні це, ні те, що перед ним жінки, не зупинило Дмитра. "...Він вийняв із кобури браунінга й підійшов до однієї скрині, де вовтузились барахольники. Він вистрелив одній баришні в карк. Того ж дня чека розстріляла ще кількох мародерів".

Неспівмірність злочину й покарання за нього не викликала у Дмитра жодного сумніву у правомірності його вчинку. Саме цей революційно-романтичний фанатизм Карамазова і стає рисою, яка нерозривно єднає його з Ганною, мабуть, таким же романтичним фанатиком ідеалів революції й комуністичної ідеї. Ганна й надалі залишається безмежно відданою "соціальним ідеалам", уособленням яких для неї була й залишається компартія, тому партійна дисципліна для Ганни Карамазової - понад усе.

До речі, неправомірним видається сприйняття образу цієї жінки лише як "...консерваторки, безкритичної, несамостійної, без пориву, хоча не позбавленої проникливого розуму, спостережливості, чисто жіночої інтуїції, певної інтелігентності й такту ...". Не до кінця справедливі щодо Ганни й міркування Дмитра про "типову миргородську міщанку... що, так ганебно випровадивши синів на Запорозьку Січ, пішла плодити безвольних людей", на які посилається Л. Сеник. Адже Ганна теж бачить виродження комуністичної ідеології, занепад революційної романтики, але продовжує безнадійно вірити в їх життєздатність чи в можливість їх відродження. Про це треба говорити, але винятково в партійних осередках, ревно оберігаючи реноме комуніста в очах безпартійних, навіть якщо ці безпартійні - найближчі приятелі, як, наприклад, лінгвіст Вовчик:" - ...Не забувай, що товариш Вовчик все таки позапартійний. - Ти гадаєш, що такі питання треба ставити на ком'ячейці? - Саме це я й хочу сказати..." Недарма Ганна каже, що "Дімі" йде "проти себе самого".

Ганна - це вчорашній Дмитро, тому йому видається, що саме вона "не може не стояти йому на дорозі". Ганна залишається на тому ж "учорашньому" рівні, вона відмовляється робити самостійні висновки чи шукати якихось шляхів поза партією. Дмитро, як і його тезка з "Братів Карамазових", раптом прокидається й починає шукати власного розуміння добра і зла, тільки в основу цього пошуку він кладе не християнське віровчення, а справу нації, яку намагається нерозривно пов'язати зі справою пролетаріату. Здається, така еволюція закономірна, проте насправді невідомо, чим вона завершиться. Найімовірніше, трагічна антиномія так і залишиться нерозв'язаною для Дмитра, найкращим виходом для нього може бути лише власна смерть, як це сталося з багатьма персонажами М. Хвильового і власне з самим письменником. На самогубство, дуже часте серед протагоністів творів М. Хвильового і до якого прийде в життєвому підсумку сам письменник, як завершення долі Дмитра Карамазова у "Вальдшнепах" вказує у спогадах Ю. Лавріненко, який читав повний текст роману.

Повернімося до роману "Брати Карамазови" Ф. Достоєвського. Еволюція, внутрішні зміни у світогляді Дмитра, як це взагалі відбувається з персонажами російського письменника, не мають однолінійного розвитку, вони проходять урваному темпі, часто поєднуючи прямий і зворотній напрямки руху. Можнастверджувати, що каторга для Карамазова - це наслідок лише "судової помилки",яка, однак, призвела до його внутрішнього переродження, до прийняття духу, ане букви християнської ідеології. Але так само можна думати, що каторга стає для нього закономірною карою за попереднє життя, адже намір убити, який не здійснився через незалежні від злочинця причини, і саме вбивство навіть у юриспруденції трактуються як рівноцінні злочини й караються однаково. Тимбільше вони рівнозначні з погляду морально-християнських засад.

Чи не стане яке-небудь несправедливе покарання головного персонажа"Вальдшнепів" із боку партійно-державної бюрократії такою ж можливістюспокути за попередні антигуманні злочини? Адже на руках Дмитра кров нетільки баришні-барахольниці: він туманно натякає на вбивство ще якоїсьжінки, "біля якогось провінціального монастиря". Очевидно, такихубивств, які раніше сприймалися Карамазовим як революційна доцільність, атепер викликають муки сумління, було більше.

Прикметне, що персонаж роману Достоєвського, який раніше керувався тільки власними душевно-тілесними порухами, вирішив покутувати не тільки власні гріхи, а насамперед гріхи інших, відчуваючи нестерпний біль за тих, хто страждає, за "дитё", яке невтішно ридає. І вчора, і сьогодні його діяльність підпорядкована щастю інших. Тільки вчора Дмитро Карамазов уважав за цілком нормальне заради щастя одних убивати інших. Сьогодні він усвідомлює, що ці криваві жертви були марними. Марними, бо результатами революції, як завжди, скористалися негідники. Але марними, мабуть, і тому, що Дмитро, як і персонажі "Братів Карамазових" (Дмитро й Іван), усвідомлює: не можна побудувати щастя одних за рахунок інших; якщо є хоча б один страждалець, то не можна вірити у благоденство решти. А страждальців герой твору М. Хвильового зустрічає на кожному кроці: це і служниця Одарка, і жителі курортного містечка, які в кожному відпочивальникові бачать пана, тепер уже радянського.

Саме тому з його уст зривається монолог, за духом дуже близький до тих, які виголошують персонажі Ф. Достоєвського (такі монологи прикметні і для персонажів інших творів М. Хвильового, попередником якого щодо цього в українській літературі можна вважати В. Винниченка, що теж, очевидно, зазнав впливу Достоєвського): "Я думаю зараз про наше фарисейство, і думаю: чому? Чому ми не соромимось говорити про пюре й про котлетки? Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші ... саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях, у таких злиднях, що аж ридати хочеться ... Чому ми, нарешті, боїмось виносити гірку правду на люди (хоч люди й без нас її знають) і ховаємо по своїх ком'ячейках?". Фраза Вовчика "ну, ця вже сльоза й ця карамелька зовсім не до діла"

Визначення "Вальдшнепів" ще й як роману-пародії, мабуть, варто доповнити чи й розширити. Адже у творі чимало алюзій і ремінісценцій на тексти не тільки Ф. Достоєвського, а й інших літераторів різних епох та учасників літературно-суспільної полеміки середини 1920-х років, тому можна говорити проте, що "Вальдшнепи" - це ще й інтертекстуальний роман, а за твердженням Ю. Коваліва, - ще й автоінтертекстуальний: "...Радикальні висловлення Аглаї видаються цитатами ненадрукованого памфлета "Україна чи Малоросія?", алюзіями на новели та повісті М. Хвильового, тому роман сприймається передусім як автоінтертекстуальний твір письменника ...".

Загалом можна констатувати, навіть на основі незавершеного тексту, що "Вальдшнепи" за жанровою природою - твір, який поєднує в собі традиційні особливості роману з новаторсько-експериментальним пошуком. Він цілком вписувався в загальносвітові тенденції становлення й розвитку інтелектуального, філософського, політичного тощо роману 1920-1930-х років і в контекст здобутків передової філософської думки цієї доби. І "...М.Хвильовий подав свій варіант експериментального роману, побудований на синтезі різних стильових дискурсів. Він виходив за межі нормативних вимог, реалізовував власне уявлення про подолання канону ... обґрунтовував власні неоміфологічні моделі з відповідною онтологічною глибиною та екзистенційною проблематикою". "Вальдшнепами" М.Хвильовий уперше вводить в українську літературу цілий спектр романних різновидів, що мало вагомий вплив на подальший розвиток цього жанру у вітчизняній літературі. Однак у котре із жалем доводиться констатувати, що повною мірою оцінити ідейно-художнє багатство роману М.Хвильового дослідники й читачі не можуть через відсутність повного його тексту.


Література

1. Безхутрий Ю. Хвильовий: проблеми інтерпретації. - Харків, 2003

2. Гус М. Идеи и образы Ф.М.Достоевского. - М., 1971

3. Жулинський М. Талант, що прагнув до зір // Хвильовий М. Твори: У 2 т. - К., 1990

4. Костюк Г. Микола Хвильовий: Життя, доба, творчість // Хвильовий М. Твори: У 5 т. - Нью-Йорк; Бадтімор; Торонто, 1978. - Т. 1. - С 15-106.

5. Сеник А. Роман опору. Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. - Львів, 2002

6. Шерех Ю. Хвильовий без політики// Пороги і Запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології: Три томи. -Харків, 1998


vsilkin-chastnij-biznes-budet-effektivnee-upravlyat-moskovskimi-otelyami.html
vsluh-o-glavnom-tyumen-s-4-oblastnoj-byudzhet-dovlozhitsya-v-up-up-tatyana-pankina-05032010.html
vspomogatelnie-glagoli.html
vspomogatelnij-spravochnij-apparat-periodicheskih-izdanij.html
vspomogatelnij-spravochnij-apparat-v-enciklopediyah.html
vstrecha-1-celi-programma-gruppovih-zanyatij-dlya-roditelej-30-konstruktivnoe-obshenie-s-podrostkom-30.html
  • desk.bystrickaya.ru/osnovnaya-obrazovatelnaya-programma-oop-realizuemaya-vuzom-po-specialnosti-180400-140604-65-elektroprivod-i-avtomatika-promishlennih-ustanovok-i-tehnologicheskih-kompleksov-3-stranica-2.html
  • textbook.bystrickaya.ru/hudozhestvennaya-proza-chulkova-i-popova-xviii-veka.html
  • upbringing.bystrickaya.ru/lesson-5-shopping-for-food-uchebnik-vklyuchaet-tekstovij-material-i-kompleksnuyu-sistemu-uprazhnenij-dlya-otrabotki.html
  • assessments.bystrickaya.ru/dorozhnoe-stroitelstvo-programma-socialno-ekonomicheskogo-razvitiya-municipalnogo-obrazovaniya-harabalinskij-rajon.html
  • knigi.bystrickaya.ru/sp-207-dannaya-popravka-ne-kasaetsya-teksta-na-russkom-yazike-sp-230-ekonomicheskij-i-socialnij-sovet.html
  • tetrad.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-disciplini-klass-osnovnogo-muzikalnogo-instrumenta-dlya-specialnosti-050601-65-muzikalnoe-obrazovanie.html
  • obrazovanie.bystrickaya.ru/prinyat-uchastie-v-rabote.html
  • reading.bystrickaya.ru/kubanskaya-pravda-regions-ru-6-v-yugre-nachala-rabotu-vserossijskaya-konferenciya-po-negosudarstvennomu-pensionnomu.html
  • student.bystrickaya.ru/22-ocenka-potenciala-razvitiya-turizma-strategiya-razvitiya-turizma-na-territorii-tyumenskoj-oblasti-na-period-do-2011-goda-tyumen.html
  • knowledge.bystrickaya.ru/nsaular-metodicheskie-ukazaniya-k-izucheniyu-disciplin-geotehnika-1-geotehnika-2-dlya-studentov-specialnosti.html
  • exam.bystrickaya.ru/v-chem-shozha-deyatelnost-izvestnih-samarskih-gubernatorov-dorevolyucionnogo-perioda-s-deyatelnostyu-sovremennogo-samarskogo-gubernatora-katitova-chast-4.html
  • tasks.bystrickaya.ru/10-rejmskie-kolokola-kniga-chetvertaya.html
  • uchitel.bystrickaya.ru/rabochaya-programma-praktika-na-baze-doshkolnih-specialnih-korrekcionnih-kompensiruyushih-obrazovatelnih-uchrezhdenij-v-kachestve-oligofrenopedagoga-po-podgotovke.html
  • holiday.bystrickaya.ru/metodicheskie-ukazaniya-dlya-studentov-specialnosti-2504-240404-pererabotka-nefti-i-gaza-krasnodar-2008-stranica-5.html
  • write.bystrickaya.ru/glava-chetirnadcataya-zagadki-sten-hrama-zahariya-sitchin.html
  • write.bystrickaya.ru/glava-ix-gde-vashi-lokoni-ilya-ilf-i-evgenij-petrov-dvenadcat-stulev-1956g.html
  • holiday.bystrickaya.ru/o-e-gavrilova-etot-volshebnik-ritm-sbornik-nauchno-metodicheskih-statej-pod-redakciej.html
  • learn.bystrickaya.ru/goroda-moskvi-stranica-17.html
  • doklad.bystrickaya.ru/uchebno-metodicheskij-kompleks-tyumen-2007-organizaciya-deyatelnosti-kommercheskogo-banka-uchebno-metodicheskij-kompleks-tyumen-2007.html
  • tasks.bystrickaya.ru/14-mezhdunarodnoe-i-mezhregionalnoe-sotrudnichestvo-i-ishodnie-faktori-i-usloviya-ekonomicheskogo-i-6-socialnogo.html
  • institute.bystrickaya.ru/glava-5-cooruzheniya-i-ustrojstva-elektrosvyazi-o-vnesenii-izmenenij-v-utverzhdennie-ministrom-putej-soobsheniya-rossijskoj-federacii.html
  • znaniya.bystrickaya.ru/razdel-10-stradatelnij-zalog-metodicheskie-ukazaniya-po-obucheniyu-grammatike-anglijskogo-yazika-dlya-slushatelej-zaochnogo.html
  • uchebnik.bystrickaya.ru/upravlenie-kadrovim-potencialom-gosudarstvennoj-grazhdanskoj-sluzhbi-na-osnove-formirovaniya-rezerva-upravlencheskih-kadrov.html
  • turn.bystrickaya.ru/parovie-kotli-tipa-e-50-14gm-gm-50-14.html
  • desk.bystrickaya.ru/otchet-ob-ocenke-4300010411c-0001yu-01m1460-stranica-13.html
  • tasks.bystrickaya.ru/3-vid-seriya-tip-forma-i-inie-identifikacionnie-priznaki-cennih-bumag-vid-obligacii.html
  • exchangerate.bystrickaya.ru/dialektika-perehodnogo-perioda-chast-2.html
  • ekzamen.bystrickaya.ru/sluzhebnij-etiket-yurista.html
  • pisat.bystrickaya.ru/teoriya-elektroliticheskoj-dissociacii-ted.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zakonodatelnaya-baza-rossijskoj-reklami-stranica-18.html
  • college.bystrickaya.ru/334-normativi-meropriyatij-po-lesovosstanovleniyu-i-lesorazvedeniyu-administraciya-municipalnogo-obrazovaniya-sosnovoborskij.html
  • lektsiya.bystrickaya.ru/poyasnitelnaya-zapiska-perechen-professij-professionalnoj-podgotovki-v-dalnejshem-perechen-yavlyaetsya-normativnim-dokumentom-dlya-organizacii-stranica-10.html
  • paragraf.bystrickaya.ru/zadachi-modeli-algoritmi-programmi-dlya-razrabotki-programmi-reshayushej-zadachu-neobhodimo-projti-neskolko-vesma-vazhnih-etapov-soderzhatelnaya-zadacha-matematicheskaya-model-.html
  • doklad.bystrickaya.ru/vklad-moskvi-v-olimpijskoe-dvizhenie-epohi-ha-samarancha.html
  • kolledzh.bystrickaya.ru/b-agreementdisagreement-posobie-yavlyaetsya-osnovnoj-chastyu-uchebno-metodicheskogo-kompleksa-prednaznachennogo.html
  • © bystrickaya.ru
    Мобильный рефератник - для мобильных людей.